Правила прийому в аспірантуру
правила прийому в аспірантуру 2020
Тематика вибіркового курсу
із підготовки докторів філософії
зі спеціальності 032 «Історія та археологія»
«Джерельна база історичних наукових досліджень»
Викладач: д.і.н., проф. Шологон Лілія Іванівна
Назва вибіркового курсу із підготовки докторів філософії зі спеціальності 032 «Історія та археологія» – «Джерельна база історичних наукових досліджень»Викладач: к.і.н., доц. Шологон Лілія Іванівна
Аспіранти повинні:
знати :
– про тематику документів, що зберігаються в архівних, бібліотечних та музейних установах України;
– процес формування та інформаційний потенціал зарубіжної архівної україніки;
– методику пошуку джерел в зарубіжних архівних та бібліотечних установах;
– основні принципи археографічного опрацювання неопублікованих джерел.
вміти :
– вести пошук джерел необхідних для дослідження обраної теми;
– адекватно застосовувати зовнішню та внутрішню критику джерел, обраних для дослідження;
– досконало володіти методами критичного аналізу опублікованих і архівних джерел;
– використовувати, окрім традиційних для історичних наукових досліджень методів, новітні: просопографію, структурний та контент-аналіз, мікроісторичний підхід тощо;
– робити коректні покликання на джерела в тексті наукової праці;
– належним чином оформити бібліографічний опис, використаних у дисертаційному дослідженні джерел.
Компетенції соціально-особистісні:
– здатність вільно оперувати широким спектром джерельного матеріалу та адекватно його оцінювати;
– креативність, здатність до системного мислення;
– професіоналізм і толерантність.
Загальнонаукові компетенції:
– базові знання в галузі історичних наукових досліджень;
– розуміння процесу формування джерельної бази історичних наукових досліджень;
– уявлення про систему вітчизняних і зарубіжних архівних та бібліотечних установ.
Інструментальні компетенції:
– навики вмілого застосування зовнішньої та внутрішньої критики джерел;
– оволодіння методикою джерелознавчого аналізу та нарації.
Професійні компетенції:
– здатність здійснювати джерелознавчий аналіз досліджуваної проблеми;
– вміння застосовувати новітні методи пошуку та критичного аналізу джерел при написанні історичних наукових досліджень.
Тематика лекційних занять
Лекція 1–2. Архівні, бібліотечні та музейні установи України як джерельна база історичних наукових досліджень.
Лекція 3–4. Процес формування та інформаційний потенціал зарубіжної архівної україніки.
Лекція 5. Методика виявлення необхідних джерел у вітчизняних та зарубіжних архівних і бібліотечних установах та їх використання в історичних наукових дослідженнях.
Лекція6–7. Опубліковані збірники документів: інформаційний потенціал.
Лекція 8–9. Джерелознавчий аналіз та нарація в історичних наукових дослідженнях.
Лекція 10. Археографія як наукова дисципліна.
Тематика семінарських занять
Семінарське заняття 1. Обрана тема наукового дослідження та її джерельний потенціал.
Семінарське заняття 2–3. Формування джерельного комплексу історичних наукових досліджень.
Семінарське заняття 4–5.Зовнішня та внутрішня критика джерел. Новітні методи наукового аналізу джерел в історичних наукових дослідженнях.
Семінарське заняття 6. Покликання на джерела в науковій праці.
Семінарське заняття 7. Бібліографічний опис, використаних у дисертаційному дослідженні джерел.
Семінарське заняття 8–9. Археографія: теорія та методологія.
Рекомендована література
1. Архівні установи України : довідник. Т. 1. Державні архіви / Держкомархів України. УНДІА СД : редкол. : Т. В. Боряк (голова), І. Б. Матяш, Г. В. Папакін. 2-е вид., доп. – К., 2005. – 692 с.
2. Великочий В.С. Джерела до вивчення державного будівництва в ЗУНР / В. С. Великочий. – Івано-Франківськ : Плай, 2003. – 278 с.
3. Дашкевич Я. Постмодернізм та українська історична наука / Я. Дашкевич // Пам’ять століть. – 2000. – 4 (25). – С. 3–13.
4. Державний архів Івано-Франківської області : Путівник. – Т. 1 : Фонди періоду до 1939 року / упоряд. : В. Гнатів, Н. Калюжна, Л. Соловка, О. Човганюк, В. Янош. – К., 2008. – 464 с.
5. Калакура Я. С. Зарубіжний світ як предмет дослідження новітньої української історіографії / Я. С. Калакура // Український історичний журнал. – 2012. – № 5. – С. 120–134.
6. Калакура Я. С. Українознавче дослідження : теорія та методологія / Я. С. Калакура. – Тернопіль : Джура, 2012. – 294 с.
7. Колесник І. Українська історіографія : концептуальна історія / Ірина Колесник. – К. : Інститут історії України НАН України, 2013. – 566 с.
8. Михальський І. С. Джерела з історії українських політичних партій кінця ХІХ – початку ХХ ст. / І. С. Михальський. – Луганськ : Альма-матер, 2003. – 344 с.
9. Нові підходи до історіописання / за ред. Пітера Берка ; пер. з англ. – К. : Ніка-Центр, 2013. – 368 с.
10. Особисті архівні фонди відділу рукописів. Анотований покажчик (Друге виправлене і доповнене видання) / Укладачі : Баб’як П., Дзьобан О., Домбровська Є., Трегуб М. / відп. ред. Крушельницька Л. – Львів : Львівська наукова бібліотека імені В. Стефаника НАН України, 1995. – 250 с.
11. Особові архівні фонди Інституту рукопису : Путівник / ред. колегія О. С. Онищенко (відп. редактор), Г. В. Боряк, С. Г. Даневич (відп. секретар), Л. А. Дубровіна (заступ. відпов. редактора), Н. М. Зубкова та інші / Національна академія наук України. Національна бібліотека України імені В. Вернадського. Інститут рукопису. – К., 2002. – 768 с.
12. Палієнко М. Г. Архівні центри української еміграції : створення, функціонування, доля документальних колекцій / М. Г. Палієнко– К. : Темпора, 2008. – 688 с.
13. Путівник по фондах Відділу рукописів Інституту літератури / Відповідальні редактори С. А. Гальченко, М. Г. Жулинський. – Київ : Спадщина, 1999. – 864 с.
14. Спеціальні історичні дисципліни : довідник : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / І. Н. Войцехівська (керівник авторського колективу), В. В. Томазов, М. Ф. Дмитрієнко та інші. – К. : Либідь, 2008. – 520 с.
15. Удод О., Юрій М. Методологічні аспекти розуміння історії та культури / О. Удод, М. Юрій // Спеціальні історичні дисципліни : питання теорії та методики. – К. : Інститут історії України, 2015. – Ч. 26–27. – С. 435–453.
16. Хилько М. Контент-аналіз : історія і визначення методу / М. М. Хилько // Вісник СевНТУ : зб. наук. пр. Серія Політологія. – 2010. – Вип. 112. – С. 44–48.
17. Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України : Путівник / Державний комітет архівів України. Центральний державний архів музей літератури і мистецтва України. – Київ, 2003.– Вип.1. – 486 с.
18. Центральний державний історичний архів України, м. Львів. Путівник / [упоряд. : О. Гнєвищева, У. Єдлінська, У. Кришталович та ін.; Центральний державний історичний архів України, м. Львів, Державний архів у м. Перемишлі.] 2-е вид. – Львів – Перемишль, 2003. – 492 с.
19. Шологон Л. Джерела з історії національно-культурного руху українців Галичини (1848–1914) / Л. Шологон. – Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2015. – 460 с.
20. Яковенко Н. Вступ до історії. Критика / Н. Яковенко. – К. : Критика, 2007. – 375 с.
Аспірантура
При кафедрі історіографії і джерелознавства від 2002 р. існує аспірантура, навчання в якій завершили, або навчаються далі наступні аспіранти:
Заник Л.Д. (2002-2005 рр.),
Скобальський О.Б. (2002-2005 рр.),
Цалко С.П. (2002-2006 рр.).
Винник Н.М. (2003-2006 рр.).
Гаврилюк М.І. (2004-2007 рр.).
Жупник В.В. (2004-2007 рр.).
Клюнь Р.І. (2005-2008 рр.).
Мальована М.З. (2006-2009 рр.)
Саганюк В.Ф. (2006-2009 рр.).
Наконечна О.М. (2006-2010 рр.).
Дутчак О.І. (2007-2011 рр.).
Надурак Н.М. (2007-2011 рр.).
Гафійчук Г.В. (2008-2012 рр.).
Музичин І.Т. (2008-2011 рр.).
Вичівський П.П. (2009-2012 рр.).
Турчин Т.Р. (2009-2013 рр.)
Гава П.М. (2010-2013 рр.)
Дорожинська М.М. (2010-2014 рр.)
Лихач Н.І. (2011-2015 рр.)
Галайчук І.Р. (2012-2015 рр.)
Глизнер В.В. (2012-2016 рр)
Савіцький Р.П. (2013-2016 рр.)
Зьола Н.В. (2015-2018 рр.)
Василинин С. І. (2016-2020 рр.)
Кочкодан В. В. (2015-2019 рр.)
За час перебування в аспірантурі або незабаром після її завершення кандидатські дисертації захистили:
Заник Л.Д. (2007 р.)
Винник Н.М. (2008 р.);
Жупник В.В. (2010 р.);
Дутчак О.І. (2011 р.);
Вичівський П.П. (2013 р.);
Надурак Н.Н. (2014 р.);
Гава П.М. (2016 р.);
Турчин Т.Р. (2017 р.);
Колибаб”юк С.П. (2018 р.);
Музичин І.Т. (2018 р.);
Кочкодан В.Р. (2019 р.).
Теми кандидатських дисертацій аспірантів кафедри:
1. Винник Н.М. “Український суспіль6но-політичний рух Східної Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст. в українській історіографії”.
2.Гаврилюк М.І. “Зарубіжна історіографія ЗУНР”.
3. Жупник В.В. “Радянський режим на західноукраїнських землях 1939 – середини 1950 рр.: вітчизняна історіографія”.
4. Клюнь Р.І. “Українська Греко-Католицька церква в ХХ ст.: історіографія проблеми”.
5. Саганюк В.Ф. “Грошовий обіг в Західній Україні у міжвоєнний період (1918-1939 рр.)”
6.Мальована М.З. “Суспільні процеси в Україні у 1953-1964 рр.: історіографія”.
7.Наконечна О.М. “Суспільні процеси в Україні у роки перебудови (1985-1991 рр.): історіографія”.
8.Дутчак О.І. тему кандидатської дисертації “Туристично-краєзнавчий рух у Галичині другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: історіографія”.
9. Надурак Н.М. “Діяльність УВО-ОУН (1920-1941 рр.): історіографія”.
10. Гафійчук Г.В. “Мемуари як джерело з історії ЗУНР”.
11. Музичин І.Т. “Західноукраїнські землі в політиці Росії в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. в історіографії”.
12.Турчин Т.Р. “Примусова праця українців у Другій світовій війні: історіографія”.
13.Вичівський П.П. “Польська та російська історіографії відновлення державної незалежності України”
У травні 2006 р. асистент кафедри Ю.Л. Довган у КНУ імені Тараса Шевченка захистив кандидатську дисертацію на тему “Політика Франції, Великобританії та США щодо національної державності України в 1917-1920 рр. у вітчизняній та українській зарубіжній історіографіях”.
У 2007 р. в Інституті української археографії і джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України Л. Заник захистила дисертацію на тему “Українська історіографія “Весни народів” 1848 р. у Галичині”.
У 2008 р. у Львівському національному університеті імені Івана Франка Н. Винник захистила дисертацію на тему “Український суспільно-політичний рух в Галичині в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. в історіографії”.
У травні 2013 р. в Інституті української археографії і джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України П.Вичівський захистив дисертацію на тему “Польська і російська історіографії відновлення державної незалежності України (1991-2012 рр.).
У травні 2016 р. в Черкаському національному університеті колишній аспірант кафедри П.М. Гава захистив кандидатську дисертацію на тему “Сучасна польська історіографія українсько-польських відносин 1918-1939 рр.”.
27 вересня 2017 р. в Черкаському національному університеті колишня аспірантка кафедри Т.Ф. Турчин захистила кандидатську дисертацію на тему “Джерела до вивчення історії примусової праці та репатріації українців Станіславщини (1914-1953 рр.)”.
4 травня 2018 р. в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті ім. Г. Сковороди аспірантка Колибаб’юк С. П. захистила кандидатську дисертацію на тему “Українська історіографія діяльності громадських організацій Галичини у другій половині ХІХ – 30-х роках ХХ ст.”.
21 вересня 2018 р. в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті ім. Г. Сковороди аспірантка Музичин І. Т. захистила кандидатську дисертацію на тему “Українські землі Австро-Угорщини в політиці Російської імперії наприкінці ХІХ ст. – 1917 р.: Історіографія”.
ПРОГРАМОВІ ВИМОГИ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО АСПІРАНТУРИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 07.00.06 – ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО ТА СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ
ІСТОРІОГРАФІЯ
1. Історіографія як історія історичної науки. Історіографічний факт та історіографічне джерело.2. Поняття “напрямок”, “течія”, “школа” в історіографії та критерії їх визначення.3. Становлення історіографії як науки.4. Предмет історіографії.5. Об’єкти історіографії.6. Тенденції та закономірності розвитку історичних знань.7. Уявлення про історію і навколишній світ у первісному суспільстві. Народні перекази, міфи, легенди. Зародження історичного епосу.8. Історичні уявлення в країнах Стародавньої Індії, Китаї, Єгипті. Зародження літописання, поява архівів.9. Історичні знання античного світу. Давньогрецька історична традиція. Провідні історики Римської Імперії.10. Розвиток історичних знань у середні віки. Вплив церкви на розвиток історичної науки.11. Особливості українського літописання 14-16 ст. Нелітописні історичні твори. Мемуари. Історичні школи.12. Історичні знання в умовах Відродження. Л.Бруні, Н.Макіавеллі про внутрішні закони історії і роль особи в історії. Ж.Боден про вплив природних чинників на історичний процес.13. Провідні ідейні течії 17-18 ст. і нові підходи до розуміння історії. Послаблення впливу релігійних догматів і поява реформаторства.14. Зародження гуманізму як поворотний момент у перетворенні історичних знань у науку. Пріоритет людини як найбільшої цінності. Зародження політичної історії.15. Роль просвітництва в розвитку історичної науки. Особливості просвітництва в українській та російській історіографії.16. Романтизм – провідна течія європейської історіографії 18 ст. видання джерел з історії античності та середньовіччя.17. Лібералізм і його вплив на розвиток історичної науки. Нове ставлення до революційних процесів та соціально-економічних аспектів історії.18. Утопічний соціалізм як різновидність лібералізму та його концепції історичного процесу. Універсалізація формаційного підходу до історичного процесу.19. Зародження позитивізму як переломний рубіж в історичній науці. Концепція об’єктивних закономірностей історичного розвитку та їх пізнання.20. Економічний, народницький та державницький напрями історичної науки, їх основні наукові школи. Проблеми нації, національної ідеї, національної держави в зарубіжній та українській історіографії.21. Протистояння позитивізму і матеріалістичного погляду на історію. Марксистська історіографія про класову боротьбу як рушійну силу суспільного розвитку, про гегемонію пролетаріату.22. Поширення прагматизму і формування прагматичної історії. Історичні уроки і корисність історії. Критичний напрям в історичній науці.23. Становлення української національної історіографії на рубежі ХІХ-ХХ ст. основні центри історичної науки в Україні. Розвиток архівістики.24. Загальна характеристика історіографічних джерел до вивчення всесвітньої історії ХХ ст.25. Основні етапи розвитку історизму в ХХ ст.26. Криза позитивістської історіографії. Методологічні дискусії у Німеччині, Франції, США, початку ХХ ст.27. Питання про роль і функції історичної науки. Організація історичної науки на початку ХХ ст.28. Становлення нових національних історіографій у країнах Африки і Азії.29. Історико-соціологічна концепція М.Вебера.30. Ідейно-теоретичні джерела неогельянської філософії і методології історії, її антипозитивістський характер.31. Р.Колінгвуд та його історико-філософські ідеї.32. Історичні погляди і метод історичного дослідження О.Шпенглера.33. Теорія цивілізації А.Тойнбі. порівняльний метод вивчення цивілізацій.34. Проблема світової історії у філософії екзистенціалізму. Історичні погляди К.Ясперса.35. Історичні погляди М.Хайдегера.36. Філософи-екзестенціалісти про сенс історії.37. Соціологічна школа Е.Дюркгейма.38. Теорія “культурно-історичного синтезу” А.Берра.39. Виникнення історичної школи “Анналів”. Історико-теоретична спадщина Л.Февра і М.Блока.40. Економічна історія та історія розвитку соціальної структури суспільства.41. Історична наука в США. Теорія презентизму.42. Німецька історіографія. німецький історизм і його течії у першій половині ХХ ст.43. Історична наука в Німеччині в умовах панування фашизму.44. Італійська історіографія в період фашистської диктатури.45. Історична наука в Іспанії у першій половині ХХ ст.46. Національні та міжнародні наукові центри, товариства, періодичні видання.47. Періодизація світової історії. Концепції традиційного та індустріального суспільств.48. Запровадження соціологічних, політологічних і економічних концепцій та методів в історичні дослідження.49. Нові течії в філософії та їх вплив на тенденції розвитку історичної науки. Зародження інструменталізму як напряму прагматизму.50. Розкол світу і ідеологічне протистояння істориків. Більшовизація науки в СРСР і репресії проти істориків.51. Українські історики в діаспорі.52. Роль національного чинника в історіографії 60-80 років. Проблеми прав людини.53. Проблеми сучасності в історичних дослідженнях. Криза історичної науки в країнах соціалістичного вибору.54. Сучасні тенденції світової історіографії.
СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ:
55. Поняття, місце та роль спеціальних історичних дисциплін в історичній науці.56. Предмет і завдання історичної палеографії, основні етапи розвитку.57. Епіграфіка в системі СІД, її виникнення та історія розвитку.58. Берестологія як СІД.59. Філігранологія як СІД. Історія виникнення і розвитку.60. Предмет, завдання, структура дипломатики як СІД.61. Предмет і завдання історичної хронології, основні етапи її розвитку.62. Поняття календаря, ери, календарного стилю.63. Предмет і завдання історичної метрології, джерела його вивчення.64. Предмет і завдання генеалогії. Формування генеалогії як спеціальної історичної дисципліни.65. Предмет і завдання нумізматики.66. Предмет і завдання геральдики як СІД.67. Предмет і завдання сфрагістики в системі СІД.68. Предмет і завдання вексилології.69. Предмет, завдання і структура фалеристики як СІД.70. Предмет, завдання, структура ономастики і антропоніми.71. Предмет і завдання іконографії в системі СІД.72. Зброєзнавство як СІД.
ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО:
73. предмет історичного джерелознавства.74. Теорія історичного джерела як центральна проблема теорії джерелознавства.75. Джерело як об’єктивно суб’єктивний феномен.76. Закономірності відбиття джерелом реальних подій, ситуацій і процесів.77. Структура інформації джерела й шляхи підвищення інформативності історичних джерел.78. Завдання історичного джерелознавства в системі історичної науки.79. Структура джерелознавства. Джерелознавство й спеціальні історичні дисципліни.80. Теоретичні питання джерелознавства історії України.81. Основні принципи наукового використання джерел.82. Класифікація історичних джерел, її принципи й завдання. Основні класифікаційні схеми.83. Виявлення й добір джерел. Текстологічна робота з джерелами.84. Критика історичних джерел, її види й завдання.85. Основні групи джерел з історії України. Речові джерела. Поведінкові (етнографічні )джерела. Усні джерела. Лінгвістичні джерела, поняття їх родів і видів. Зображальні джерела.86. Дані конкретних соціальних обстежень та їх використання в історичних дослідженнях.87. Документальні й оповідні (наративні) джерела.88. Масові джерела, методи їх вивчення й значення. Статистичні джерела. Преса періодична й неперіодична.89. Спогади й інші джерела особового походження.90. Документи органів державної влади й державного управління. Документи політичних партій і громадських організацій. Твори державних, політичних і громадських діячів як історичне джерело. Судово-слідчі документи.91. Літописні джерела з історії України. Записки іноземців. Метрики. Гетьманські універсали.92. Дипломатичні документи гетьманської доби. Культурно-історичні пам’ятки, джерела вивчення духовного життя на Україні ХУІ-ХІХ ст.93. Універсали Центральної Ради, джерела з історії національно-демократичної революції в Україні.94. Основні групи джерел вивчення історії України тоталітарної доби.95. Джерела з історії України періоду Другої світової війни..96. Основні джерела з історії відродження української державності й утвердження незалежності України.