НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА РОБОТА
КАФЕДРИ ІСТОРІОГРАФІЇ І ДЖЕРЕЛОЗНАКВСТВА
Навчальна та навчально-методична робота на кафедрі історіографії і джерелознавства здійснюється у відповідності з Положенням про кредитно-модульну систему організації навчального процесу у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Основними завданнями впровадження кредитно-модульної системи є сприяння мобільності студентів і викладачів, чітке визначення обсягів проведеної студентами роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності. На кафедрі в умовах реалізації кредитно-модульної системи практикуються наступні форми організації навчального процесу: лекції, семінарські та індивідуальні заняття, консультації, виконання самостійних та індивідуальних завдань, доповіді на конференціях, участь в олімпіадах, захист наукових рефератів, конспектів монографій, колоквіуми, інші форми і види контролю успішності студентів. Викладачі кафедри здійснюють організацію і конкретне керівництво педагогічною і навчальною практиками, зокрема архівною, що проводиться, як правило, на базі Івано-Франківського обласного державного архіву (керівники архівної практики – доц. Шологон Л.І. (денна форма навчання), к.і.н., доц. Кіндрачук Н.М. (заочна форма навчання)).
Викладачами кафедри приділяється значна увага підготовці навчальних, навчально-методичних матеріалів, підручників, посібників. За останні роки було опубліковано близько 30 відповідних видань. У 2000-2016 роках вийшли 5 підручники, 18 навчальних посібників, 6 методичних рекомендації, тощо.
Для читання спецкурсів запрошувалися відомі українські вчені. Провідний науковий співробітник Відділу археології Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича (м. Львів) доктор історичних наук, професор Л.Г.Мацкевий прочитав спецкурс “Мезоліт Заходу України” (2004 р.), а завідувач відділу археології Національного заповіднику “Давній Галич” кандидат історичних наук Т.М.Ткачук – спецкурс “Семіотичний аналіз Трипільського орнаменту” (2005 р.).
Доктори історичних наук, професори Лисенко О.Є., Верба І.В., Капелюшний В.П. у 2006-2013 рр. запрошувалися для викладання спецкурсів з актуальних проблем історіографії і джерелознавства Першої і Другої світових війн, історичної біографістики і персоналістики.
На кафедрі значна увага приділяється підвищенню кваліфікації викладачів. У травні 2006 р. асистент кафедри Ю.Л.Довган у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка захистив кандидатську дисертацію, присвячену історіографії українських національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. Асистент кафедри П.П. Вичівський у травні 2013 р. в Інституті української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України (м. Київ) захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.
До вступу в аспірантуру у червні 2006 р. ДЕК і кафедрою рекомендований магістр історії В.Ф.Саганюк, який навчався в денній аспірантурі при кафедрі у 2006-2009 рр. Нині він є завідувачем кабінету нумізматики Інституту історії, політології і міжнародних відносин.
У наукових гуртках, семінарах, проблемних групах, які працюють на кафедрі, задіяні 32 студенти. За результатами кафедральних досліджень магістранти і дипломники кафедри К.Жигня, О.Дутчак, І.Галайчук, Н.Нагорняк, П.Гава, М.Фіцич, В.Глизнар, В.Кочкодан, М.Дорожинська, І.Шиян, Р.Савіцький, Р.Глінка у збірнику студентських наукових праць “Еврика” (Івано-Франківськ) опублікували свої статті.
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
Джерелознавство: опорні конспекти і самостійна робота
Історична географія: опорні конспекти і самостійна робота
Етнополітичні процеси в Захійдній Україні в 1920 – 1930 рр.: джерела та історіографія
Основи зброєзнавства і уніформістики країн світу: методичні рекомендації
Історіографія: теорія і методика (методичні рекомендації)
КІНДРАЧУК НАДІЯ. КУЛЬТУРА І ПАМ’ЯТКИ ПРИКАРПАТТЯ : МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ «ТУРИЗМ» / КІНДРАЧУК Н.М. – ІВАНО-ФРАНКІВСЬК: НАІР, 2013. – 56 С.
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТА ВИКЛАДАЧІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ, А ТАКОЖ УСІХ ТИХ, ХТО ЦІКАВИТЬСЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЮ СПАДЩИНОЮ ПРИКАРПАТТЯ.
Кіндрачук Надія, Великочий Володимир. Історико-культурна спадщина Карпатського регіону : навчально-методичний посібник для напрямів підготовки «Туризм» і «Готельно-ресторанна справа» освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» / Великочий В.С., Кіндрачук Н.М. – Івано-Франківськ: НАІР, 2013. – 208 с.
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТА ВИКЛАДАЧІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ, А ТАКОЖ УСІХ ТИХ, ХТО ЦІКАВИТЬСЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЮ СПАДЩИНОЮ КАРПАСТЬКОГО РЕГІОНУ, КУЛЬТУРНИМ ТУРИЗМОМ.
Кіндрачук Надія, Великочий Володимир. Методичні рекомендації з курсу «Історико-культурна спадщина Карпатського єврорегіону» для студентів денної форми навчання (спеціальності: 6.140103 «Туризм», 6.140101 «Готельно-ресторанна справа») / уклад.: Великочий В. С., Кіндрачук Н. М. – Івано-Франківськ, 2012. – 84 с.
КІНДРАЧУК НАДІЯ. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З КУРСУ “ПОЛІТОЛОГІЯ” ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ (СПЕЦІАЛЬНОСТІ: 6.140103 “ТУРИЗМ”, “ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННА СПРАВА” 6.140101). – ІВАНО-ФРАНКІВСЬК. – 2011. – 84 С.
Кіндрачук Надія. Історіографія всесвітньої історії ХХ ст. : методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів заочної форми навчання спеціальності«Історія». – Івано-Франківськ: 2015. – 51 с.
ПРОГРАМОВІ ВИМОГИ
Програмові вимоги до державного екзамену зі спеціалізації кафедри історіографії і джерелознавства:
“Етнополітичні процеси в західноукраїнському регіоні у ХІХ-ХХ ст.: джерела та історіографія”. (V курс)
1. Загальна класифікація історичних джерел з історії ЗУНР.
2. Радянська історіографія ЗУНР: етапи, особливості.
3. Твори безпосередніх учасників Листопадової 1918 р. революції на західноукраїнських землях як джерела до вивчення історії ЗУНР: порівняльна характеристика.
4. Сучасна українська історіографія ЗУНР: проблеми становлення, основні напрями дослідження.
5. Джерела до вивчення національно-культурних процесів в ЗУНР: загальна характеристика.
6. Етносоціальні процеси в ЗУНР (1918-1919 рр.): джерела до вивчення.
7. Загальна характеристика джерел до вивчення державного будівництва в ЗУНР.
8. Архівні установи та архівні фонди: структура та особливості роботи над вивченням історії Західної України у 20-30-ті роки ХХ ст.
9. Архівні документи як джерело вивчення історії Західної України у 20-30-ті роки ХХ ст.
10. Документи органів польської влади як історичне джерело вивчення суспільно-політичного життя в Західній Україні у 20-30-х рр. ХХ ст.
11. Збірники документів з історії Західної України у 20-30-х рр. ХХ ст.
12. Особливості економічної статистики, як джерела вивчення соціально-економічного розвитку Західної України у 20-30-х рр. ХХ ст.
13. Статистичні джерела до вивчення суспільного життя в Західній Україні у 20-30-х рр ХХ ст.
14. Мемуари як історичне джерело вивчення суспільно-політичного життя в Західній Україні у 20-30-х рр. ХХ ст.
15. Преса як історичне джерело вивчення історії Західної України у 20-30-х рр. ХХ ст.
16. Мемуари як історичне джерело вивчення культурного і громадського життя в Західній Україні у 20-30-х рр. ХХ ст.
17. Українська преса Волині і Холмщини як історичне джерело.
18. Жіноча преса Західної України як джерело вивчення історії Західної України у 20-30-х рр. ХХ ст.
19. Бібліографічні видання з історії Західної України у 20-30-х рр. ХХ ст.
20. Літературно-наукові часописи Західної України у 20-30-х рр. ХХ ст.
21. Культурно-освітні часописи Західної України у 20-30-х роки ХХ ст.
22. Історіографія суспільно-політичного руху Західної України у 20-30-х рр. ХХ ст.
23. Історіографія українського націоналістичного руху Західної України у 20-30-х рр. ХХ ст.
24. Історіографія соціально-економічного розвитку Західної України у 20-30-х рр. ХХ ст.
25. Історіографія культурного життя в Західній Україні у 20-30-х рр. ХХ ст.
26. Історико-мемуарні регіональні збірники: структура і загальна характеристика.
27. Українські культурно-освітні громадські товариства на Західній Україні у 20-30-х рр. ХХ ст.: джерела та історіографія.
28. Український молодіжний рух на Західній Україні у 20-30-ті роки ХХ ст.: джерела та історіографія.
29. Український жіночий рух на Західній Україні у 20-30-х рр. ХХ ст.: джерела та історіографія.
30. Збірники документів з історії Західної України періоду Другої світової війни (1939-1945 рр.).
31. Західна Україна у 1939-1945 рр.: основні тенденції й особливості радянської історіографії.
32. Західна Україна у 1939-1945 рр.: основні тенденції й особливості новітньої вітчизняної історіографії.
33. Соціально-культурна ситуація у західноукраїнському регіоні у 50-90-х рр. ХХ ст. в наукових розвідках.
34. Джерела вивчення історії західноукраїнського регіону. Друга половина ХХ ст.
35. Освіта в західноукраїнському регіоні в дослідженнях сучасних істориків (др. пол. 40-х – 90-ті рр. ХХ ст.).
36. Культурна політика радянської влади в західноукраїнському регіоні (др. пол. 40-х – 90-ті рр. ХХ ст.).
37. Релігійна ситуація в західноукраїнському регіоні у 50-90-х рр. ХХ ст.
38. Західноукраїнський регіон в 50-90 рр. ХХ ст. в сучасній історіографії.
39. Національна політика партійних органів в західноукраїнському регіоні у 50-кінці 80-х рр. ХХ ст.
40. Дисидентський рух в Західній Україні 60-70-х рр. ХХ ст. в зарубіжній історіографії.
41. Політика русифікації в Західній Україні у 50- кінці 80-х рр. ХХ ст. в дослідженнях зарубіжних істориків.
42. Демографічна політика радянської влади в західноукраїнському регіоні у 50- кінці 80-х рр. ХХ ст.
Програмові вимоги до державного екзамену зі спеціалізації кафедри історіографії і джерелознавства:
“Етнополітичні процеси в західноукраїнському регіоні у ХІХ-ХХ ст.: джерела та історіографія”. (ІV курс):
1. Загальна класифікація історичних джерел з історії ЗУНР.
2. Радянська історіографія ЗУНР: етапи, особливості.
3. Твори безпосередніх учасників Листопадової 1918 р. революції на західноукраїнських землях як джерела до вивчення історії ЗУНР: порівняльна характеристика.
4. Сучасна українська історіографія ЗУНР: проблеми становлення, основні напрями дослідження.
5. Джерела до вивчення національно-культурних процесів в ЗУНР: загальна характеристика.
6. Етносоціальні процеси в ЗУНР (1918-1919 рр.): джерела до вивчення.
7. Загальна характеристика джерел до вивчення державного будівництва в ЗУНР.
8. Архівні установи та архівні фонди: структура та особливості роботи над вивченням історії Західної України у 20-30-ті роки ХХ ст.
9. Архівні документи як джерело вивчення історії Західної України у 20-30-ті роки ХХ ст.
10. Документи органів польської влади як історичне джерело вивчення суспільно-політичного життя в Західній Україні у 20-30-х рр. ХХ ст.
11. Збірники документів з історії Західної України у 20-30-х рр. ХХ ст.
12. Особливості економічної статистики, як джерела вивчення соціально-економічного розвитку Західної України у 20-30-х рр. ХХ ст.
13. Статистичні джерела до вивчення суспільного життя в Західній Україні у 20-30-х рр. ХХ ст.
14. Мемуари як історичне джерело вивчення суспільно-політичного життя в Західній Україні у 20-30-х рр. ХХ ст.
15. Преса як історичне джерело вивчення історії Західної України у 20-30-х рр. ХХ ст.
16. Мемуари як історичне джерело вивчення культурного і громадського життя в Західній Україні у 20-30-х рр. ХХ ст.
17. Українська преса Волині і Холмщини як історичне джерело.
18. Жіноча преса Західної України як джерело вивчення історії Західної України у 20-30-х рр. ХХ ст.
19. Бібліографічні видання з історії Західної України у 20-30-х рр. ХХ ст.
20. Літературно-наукові часописи Західної України у 20-30-х рр. ХХ ст.
21. Культурно-освітні часописи Західної України у 20-30-х роки ХХ ст.
22. Історіографія суспільно-політичного руху Західної України у 20-30-х рр. ХХ ст.
23. Історіографія українського націоналістичного руху Західної України у 20-30-х рр. ХХ ст.
24. Історіографія соціально-економічного розвитку Західної України у 20-30-х рр. ХХ ст.
25. Історіографія культурного життя в Західній Україні у 20-30-х рр. ХХ ст.
26. Історико-мемуарні регіональні збірники: структура і загальна характеристика.
27. Українські культурно-освітні громадські товариства на Західній Україні у 20-30-х рр. ХХ ст.: джерела та історіографія.
28. Український молодіжний рух на Західній Україні у 20-30-ті роки ХХ ст.: джерела та історіографія.
29. Український жіночий рух на Західній Україні у 20-30-х рр. ХХ ст.: джерела та історіографія.
30. Збірники документів з історії Західної України періоду Другої світової війни (1939-1945 рр.).
31. Західна Україна у 1939-1945 рр.: основні тенденції й особливості радянської історіографії.
32. Західна Україна у 1939-1945 рр.: основні тенденції й особливості новітньої вітчизняної історіографії.
Програмові вимоги по курсу
«Спеціальні історичні дисципліни»
для студентів другого курсу факультету історії, політології і міжнародних відносин спеціальності «Історія»
1. Поняття, місце та роль спеціальних історичних дисциплін в історичній науці.
2. Система спеціальних історичних дисциплін.
3. Історія виникнення та розвитку спеціальних історичних дисциплін.
4. Предмет та завдання палеографії. Палеографічний метод.
5. Глаголиця: походження, графіка, пам’ятки.
6.Устав та його еволюція протягом ХІ – ХІV століть.
7. Зовнішні ознаки пам’яток писемності Давньої Русі ХІ – ХІІ століть (матеріали і знаряддя для письма, прикраси і формат рукописів, особливості написання цифр та ін.).
8. Зовнішні ознаки письмових джерел ХІІІ – XV ст. (пізній устав та його перехід в півустав, матеріали для письма, прикраси рукописів, мініатюри, в’язь та ін.).
9. Характерні риси півуставу, його різновидності: старший, молодший, біглий тощо.
10. Скорописне письмо: етапи розвитку, особливості графіки та поширення в Україні.
11. Громадянський шрифт.
12. Виникнення і розвиток хронології як наукової історичної дисципліни.
13. Типи календарних систем.
14. Поясовий та декретний час, лінія зміни дат.
15. Юліанський і григоріанські календарі та співвідношення між ними.
16. Візантійський календар, прийняття його східними слов’янами. Поняття березневого, вересневого та ультраберезневого стилю.
17. Давньоруська система рахунку часу.
18. Особливості запровадження григоріанського календаря на українських землях в ХVІ – на початку XX ст.
19. Методика переведення стародавніх дат у джерелах на сучасну систему літочислення з ери „від створення світу” на еру „від Різдва Христового”.
20. Методика переведення стародавніх дат у джерелах на сучасну систему літочислення з юліанського календаря (старого стилю) на григоріанський (новий стиль).
22. Методика переведення стародавніх дат у джерелах на сучасну систему літочислення з березневого, вересневого та ультраберезневого років візантійської ери.
23. Предмет, завдання, джерела метрології та історія її формування як наукової дисципліни.
24. Метрологія Давньоруської держави ( Х – початок ХІІ ст.).
25. Метричні величини на українських землях в складі Литовсько-польської, козацької держав та Австро-Угорщини.
26. Російська метрологія ХVІ – ХХ ст. Українські місцеві метричні одиниці вказаного періоду.
27. Створення Міжнародної метричної системи.
28. Археографія як наукова дисципліна.
29. Предмет, завдання і методологія ономастики як спеціальної історичної дисципліни.
30. Особливості формування слов’янського антропонімікону.
31. Виникнення українських прізвищ.
32. Епіграфіка як спеціальна історична дисципліна.
33. Дипломатика як спеціальна історична дисципліна.
34. Становлення нумізматики як наукової дисципліни.
35. Монети як історичні джерела.
36. Дослідження монетного скарбу.
37. Оцінка вартості монети. Збереження монет.
38. Античні, візантійські, східні, куфічні та західноєвропейські монети на території стародавньої Русі.
39. Найдавніші руські монети: златники і срібляники.
40. Безмонетний період. Срібні зливки як грошово-вагова одиниця. Київська та новгородська гривні.
41. Основні риси грошового обігу в Україні вХІV – першій половині ХVІІ ст.
42. Функціонування Львівського монетного двору в другій половині ХІV – середини ХVІІ ст .
43. Монетне карбування у Київському, Новгород-Сіверському та Подільському удільних князівствах у складі Великого князівства Литовського в ХІV ст.
44. Монетні реформи Речі Посполитої другої половини ХVII – останньої третини ХVIIІ ст.
45. Грошовий обіг у середовищі українського козацтва. Проблема власної грошової одиниці для козацького війська.
46. Грошовий обіг в Україні після союзу з Московською державою. Грошова реформа Петра І та її вплив на грошове господарство українських земель.
47. Грошове господарство українських земель у складі Російської імперії (ХVІІІ – початок ХХ ст.).
48. Монетний ринок Галичини, Буковини та Закарпаття в умовах австрійського панування (друга половина ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.)
49. Грошова система Австрійської (Австро-Угорської) імперії в період срібного та золотого монометалізму (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).
50. Становлення української національної грошової системи в період Центральної ради.
51. Розбудова фінансово-грошової системи та емісійна політика України періоду Гетьманату Павла Скоропадського.
52. Грошове господарство України за часів Директорії УНР.
53. Становлення фінансової системи та грошового обігу Західноукраїнської Народної Республіки.
54. Обіг недержавних грошових знаків на Україні у 1914–1918 pp.
55. Стабілізація грошової системи радянської України та особливості її розвитку у 20–30-х рр. ХХ ст.
56.Формування та розвиток монетно-грошових стосунків на території Східної Галичини у міжвоєнний період.
57. Грошове господарство на Закарпатті та Буковині у міжвоєнне двадцятиріччя.
58. Грошова система Радянського Союзу у 1939–1945 pp.
59. Окупаційні грошові випуски на українських землях у 1939–1944 рр.
60. Грошові документи українського національно-визвольного руху середини XX ст.
61. Грошова система Радянського Союзу у повоєнні роки (1945–1991 pp.)
62. Предмет і завдання боністики. Паперові гроші: історія появи та поширення, цінність як історичного джерела для вивчення політичної та економічної історії країн світу.
63. Паперові гроші незалежної України.
64.Формування геральдики як наукової дисципліни. Походження герба.
65. Основи теоретичної геральдики. Основні складові герба.
66. Другорядні геральдичні фігури.
67. Формування сфрагістики як наукової дисципліни.
68. Печатки Київської Русі.
69. Військові печатки запорожців.
70. Класифікація фалеристичних відзнак. Фалеристика як наукова дисципліна.
71. Фалеристичні традиції Російської імперії та СРСР.
72. Система нагород в сучасній Україні.
73. Види прапорів та їх основні елементи.
74. Формування вексилогії як наукової дисципліни.
75. Історія українського державного прапора.
76. Класифікація топонімів, характеристика їх окремих класів. Топонімічний субстрат. Топоніми як джерело з історії України.
77. Основи вивчення карти. Україна у вітчизняній та зарубіжній картографії.
78. Становлення іконографії в Україні як спеціальної історичної дисципліни.
79. Типи історичних зображувальних джерел: мініатюра, портрет, гравюра, ікона.
80. Зброя минулих часів як джерело до вивчення військової справи і воєн.
81. Вогнепальна зброя: типи, класифікація, еволюція.
82. Предмет і завдання філателії. Марка як історичне джерело.
83. Предмет, завдання, методи та структура музеєзнавства. Формування музеєзнавства як спеціальної історичної дисципліни.
84. Геортологія як спеціальна історична дисципліна.
85. Свято як унікальний соціокультурний феномен. Класифікація свят.
Дайте визначення наступним поняттям:
1. Спеціальні історичні дисципліни, палеографія, глаголиця, кирилиця, черти і ризи, тайнопис, устав, півустав, скоропис, громадянський шрифт.
2. Історична хронологія, час, доба, тиждень, місяць, рік, ера, березневий стиль, вересневий стиль, ультраберезневий стиль, індикти.
3. Часові пояси, лінія зміни дат, декретний час, «рука Дамаскіна», вруцелето, круг Сонця.
4. Візантійська ера, старий стиль, новий стиль.
5. Кодикологія, скрипторій, фоліанти, в’язь, орнамент, мініатюра, заставка, кінцівка, ініціал, старовізантійський орнамент, тератологічний орнамент, нововізантійський орнамент, балканський орнамент, квітковий орнамент, стародрукований орнамент.
6. Історична метрологія, п’ядь, лікоть, сажень, верства, аршин, четверть, фут, дюйм, відро, лан, морг, цебер.
7. Археографія, транслітерація, транскрібірування, регести.
8. Ономастика, антропоніміка, ім’я, прізвище.
9. Нумізматика, златники, срібляники, куфічні монети, гроші, грошовий обіг.
10. Празькі гроші, напівгроші, дукат, тригрошовик, шостак, талер, напівталер, орт, півторагрошоки, боратинки, тимфи.
11. Копійка, єфимка, рубль, полтина, червонець, імперіал, півімперіал, асигнації.
12. Золотий ринський, талер, гульден, крейцер, банкоцетлі, золота крона, крона, гелер.
13. Боністика, паперові гроші, цінні папери, емісія, номінал.
14. Сфрагістика, вислі та прикладні печатки, воскові печатки, воскомастичні печатки, молівдовули, хрисовули, аргировули, сургучні печатки, копчені печатки.
15. Зброєзнавство, холодна зброя, вогнепальна зброя, кулемети, міномети, танки, авіаційні і глибинні бомби, бойова авіація, хімічна зброя, ядерна зброя.
16. Іконографія, ікона, фреска, мозаїка, мініатюра, портрет, ілюстрація, гравюра, літографія, офорт.
18. Філателія, марка, поштова марка, річна марка, морська марка, благодійна марка, ювілейна марка, конверт, штемпель.
19. Карта або мапа, топографічна карта, картограма, масштаб, координати, пантограф.
20. Музеєзнавство, музей, музейні фонди, музейний предмет, музейна експозиція, музейна виставка, реставрація, консервація.
21. Геортологія, свята, церковно-релігійні свята, карнавальні свята, державні свята, професійні свята, родинні свята.
22. Дипломатика, акт, формулярний аналіз, монограма, рюш, комма.
23. Епіграфіка, епіграфічні джерела, графіті, барельєфи.
24. Тематика курсових і магістерських робіт на 2018 рік